Творча спілка «Асоціація діячів естрадного мистецтва України»

Нещодавно творча Спілка, що об’єднує  у тридцяти відділеннях більше двох тисяч професійних митців естради і цирку, відсвяткувала 20 - річний ювілей. Вона є ровесницею нашої Незалежності і всі її творчі, духовні діяння і наміри сповна відповідають віянням і настроям часу і суспільства –від надмірного романтизму спочатку до поміркованості і зрілого прагматизму згодом, але ніколи - байдуже, спроквола.

Мистецький осередок завжди діє динамічно, патріотично і високопрофесійно – недарма Наглядову раду Асоціації очолює Анатолій Авдієвський, визначний музикант, відомий  всьому світові академік, Герой України, народний артист СРСР і України, Шевченківський лауреат, незмінний протягом десятиліть художній керівник  унікального хору імені Г. Верьовки. Завжди поруч з ним однодумці: президент Асоціації, заслужений діяч мистецтв України, відомий поет – пісняр  і музикант, ветеран Українського радіо – і телеефіру Віктор Герасимов, народні артисти України – диригент, професор Ростислав Бабіч, відомий  пересмішник Анатолій Литвинов, співаки Іван Попович і Микола Свидюк, фокусник Степан Савка, керівник ансамблю «Кобза» Євген Коваленко, інструменталісти – заслужені діячі мистецтв України Петро Заїка і Юрій Білак, режисери, заслужені діячі мистецтв України Євген Ваврик, Микола Юдін і Олександр Чуніхін, професор Вадим Калашников; заслужені діячі естрадного мистецтва України – композитор Леонід Попернацький, поети – піснярі Владлен Ковтун і Анатолій Толстоухов, диригент Ювеналій Бубнов, балетмейстер Тарас Шіт, директор – розпорядник Леонід Дехтяренко, хормейстер Катерина Герасимова, інші провідні митці.

Усі разом вони творять фестивалі і конкурси, значення яких в умовах становлення молодої держави важко переоцінити, адже саме за поколінням, яке стрімко рухається на зміну попередніх, чутливо реагує на усе нове, незвідане, - наше зовсім недалеке майбутнє .

 Ці прийдешні звитяжці духу будуть визначати місце і значення України у світі і саме духовність, жива творчість, активне втручання у новонароджуваний світ прекрасного формуватимуть тонку і вразливу дитячу душу, втілюватимуть її прагнення і романтичні пориви, являтимуть світові особистості. Подібних заходів у творчої спілки багато, вони розмаїті і несхожі одне на одного – як за жанрами, так і за складом учасників і, звичайно ж, за масштабами охоплення глядача і слухача (маю на увазі “глибинку”, де часто народжуються справжні таланти, хоч, спочатку, для небагаточисельних аудиторій). Проте, незважаючи на місце проведення, усі фестивалі і конкурси Асоціації мають всеукраїнський розголос – завдяки першим національним каналам Українського телебачення і радіо їх знають мільйони шанувальників прекрасного, і, що важливо, діти з усіх усюд – від найвіддаленішого карпатського хутірця до мегаполісів. Правильний, життєво логічний акцент зробила Асоціація, розповсюджуючи свою діяльність у провінції. Найсвіжіший приклад – Всеукраїнський фестиваль мистецтв «Пісенні Медобори» у легендарному Гусятині над Збручем, краю Северина Наливайка та Івана Пулюя, землі автора чудових пісень січових стрільців Богдана Лепкого (згадаймо «Чуєш, брате мій», «Час рікою пливе»…), сучасного поета – пісняра Степана Галябарди. Щороку на фестивалі збираються кілька сотен виконавців з усієї України. Перший в умовах оновленої держави фестиваль Асоціація проводила за підтримки місцевої влади, чия  добра воля  гармонійно сполучилась із творчими принципами Асоціації – усе це вилилось у справжнє, небувале для Гусятина мистецьке явище: на сцені спеціально відремонтованого для цієї події палацу культури (відзначимо цю деталь!) співало, танцювало, вигравало на різних інструментах більше трьохсот учасників, серед яких, наприклад, єдиний у своєму роді хор Чортківської катехитичної академії.


Чи треба говорити про благотворність впливу того, що відбувалось, на юне і молоде покоління, перш за все гусятинців – вони не лише запам’ятають , а й активно готуватимуться до наступних «Пісенних Медоборів», а про Гусятин, його цілющу воду і красу, про справи його славних трударів знатимуть мільйони телеглядачів і радіослухачів, чиї діти у свою чергу приїдуть на фестиваль наступного року. Лауреати «Пісенних Медоборів», кращі з них торують згодом свої стежки у мистецтві – досить згадати вихованця Київської муніципальної академії естрадного і циркового мистецтва Івана Угляра, студентку Київського інституту музики ім. Р. Глієра Софію Павліченко, студентку НКУ ім. Т. Г. Шевченка, нині заслужену артистку естрадного мистецтва України  Оксану Крукевич – пісні у їх виконанні щодня звучать з ефіру ТБ і радіо, з концертних естрад.

Єдність митців і краян має бути нероздільною – це кредо А. Авдієвського, В.Герасимова і їх творчої команди безпомилково спрацьовує, починаючи з   «Боромлі», єдиного в Україні професійного сільського фестивалю мистецтв, що проходить  на літописній Сумщині. «Боромлі» вже більше 20 років. «Боромля» - це її лауреати і жадані гості - досить назвати хор ім. Г. Верьовки і Ансамбль танцю ім. П. Вірського, незабутніх  А. Солов’яненка і К. Огнєвого, Б. Шарварка і Н. Яремчука, композитора О. Семенова і поета Л. Татаренка, керівника ансамблю “Краяни” А. Пащенка і Раїсу Кириченко... Полюбили боромляни мистецтво Дмитра і Миколи Гнатюків, В.Зінкевича, подружжя Білоножків, А. Кудлай, М. Свидюка, І. Поповича, Ф. Мустафаєва, Н. Шестак, А. Горчинського, тріо Мареничів, квартетів “Явір” і “Гетьман”, А. Литвинова, Н. Крюкової, А. Паламаренка, зарубіжних виконавців Р.Караклаїч (Югославія), Паскала (Болгарія), А.Миронова (Франція), російських і молдавських артистів, ліричне слово провідних піснярів, поетів М.Сингаївського і М.Луківа... Гаряче сприймали сільчани виступи на “Боромлі” народної артистки України Оксани Білозір і ансамблю “Ватра” під керуванням незабутнього Ігоря Білозіра. Знаменним стало проведення в рамках фестивалю конкурсу на краще виконання творів про українське село, - нині лауреати цього мистецького змагання є заслуженими артистами України, лауреатами міжнародних  конкурсів: К.Василенко, А. Вербицька, А. Кобзар, О. Жовтоніжко (Ларіна), Петро Чорний, Астрая, Т. Піскарьова, Т. Литвинова,  В. Козупиця... Своєрідний «знак мистецької якості» має не лише фестиваль «Боромля», а й інші заходи творчої спілки –  «Азовські вітрила» у Бердянську, «Ялтинське літо», «Веселі канікули осені» на Київщині, «Стара фортеця» у Кам’янець - Подільському і фестиваль, що немовби всотує у себе усе найкраще з названих – «Дитячий пісенний вернісаж» у Національному палаці «Україна», - найбільший в Україні форум сучасних пісні і танцю, захід патріотичного спрямування, професійний за визначенням. Зауважимо, що усі творчі імпрези Асоціації позначені чесною, безкомпромісною боротьбою - на конкурсному кону немає місця пресловутій «фанері» і отримують перемогу, згідно з високими критеріями вимогливості до виконання, а зрештою і у моральному аспекті, найкращі вихованці.


Переможці фестивалів і конкурсів, що їх проводить Асоціація, завжди у полі зору Журі стосовно майбутнього юних талантів. Багато з них навчаються у професійних навчальних закладах мистецтва: Національній музичній академії України ім. П. Чайковського, Інституті мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова, Національному університеті культури і мистецтв,  інших.  

Окремою сторінкою творчої діяльності Асоціації є розвиток української сучасної пісні – фестиваль «Пісенний вернісаж»  має чітко визначену сучасну  репертуарну спрямованість і стимулює авторів, поетів, композиторів, аранжувальників до творчості. За час проведення фестивалю народилось багато нових пісень, імен виконавців на небосхилі українського мелосу. Імена композиторів Л. Попернацького, О. Злотника, Є. Пухлянка, О. Бурміцького, О. Шака, В. Домшинського, М. Каландьонка, Н. Май, М. Свидюка, В. Касьянова, І. Кириліної, поетів М. Сингаївського, М. Луківа, В. Герасимова, В. Крищенка, В. Ковтуна, А. Демиденка, А. Толстоухова, С. Галябарди, інших добре відомі і дорослим, і дітям, пісні їх щоденно звучать в ефірі. Асоціація  багато уваги приділяє розвитку жанру гумору і сатири - багато років поспіль в Одесі проводиться єдиний в Україні конкурс виконавців ім. Андрія Сови. Творча  спілка займається відродженням улюбленого у народі мистецтва сміху - всій Україні пам’ятні проведені нею у Національному палаці «Україна» авторські вечори незабутнього пересмішника, поета-сатирика Павла Глазового, вечори пам’яті Тарапуньки і Штепселя (Ю. Тимошенка і Ю. Березіна), бенефіси блискучого майстра Анатолія Литвинова. Цікавою є ідея проведення фестивалю «Українська родина» - свята представників національних культур України: у конкурсах за жанрами беруть участь колективи і солісти - азербайджанці і болгари, вірмени і гагаузи, грузини, греки, євреї,  молдовани, німці, поляки, росіяни, словаки, угорці, чехи, українці, цигани, корейці, литовці, татари, інші громадяни незалежної, єдиної України. Головне гасло Фестивалю - непорушна єдність українського народу, щира дружба між представниками усіх регіонів держави, розмаїтість і неповторність мистецтва різних етносів.         Соціальний аспект творчої спілки має місце: тут не забувають про ветеранів естради. Незважаючи на повну відсутність бюджетного фінансування (на відміну від, скажімо, Національних спілок), Асоціація є єдиним творчим осередком митців, що здійснює доплату до державної пенсії непрацюючим пенсіонерам, своїм членам. Спілка підтримує клопотання про відзначення високими державними нагородами і почесними званнями, постійно порушує питання про підтримку творчої молоді з боку державних і місцевих органів влади. 2011 року Творча спілка, підтримана Міністерством юстиції України, започаткувала професійні почесні звання: «Заслужений діяч естрадного мистецтва України», «Заслужений діяч циркового мистецтва України», «Заслужений артист естрадного мистецтва України», «Заслужений артист циркового мистецтва України». Творчу спілку добре знають і за межами нашої держави - численні іноземні її члени у Росії, Грузії, Білорусі, Казахстані, Канаді, США, Німеччині, Франції, Ізраїлі, Чехії, Польщі репрезентують українське естрадне мистецтво на світових обширах, утверджуючи високий імідж нової України. 

Творча спілка «Асоціація діячів естрадного мистецтва України» крокує вперед і працює на майбутнє -  побажаймо усім її звитяжцям легкої ходи, натхнення, творчого горіння і крилатої пісні!